Вирощування соняшника в умовах змiни клiмату

Традиційно існувала думка, що інтен-

сивне вирощування соняшнику та роз-

ширення його посівних площ у структурі 

посівів виснажує ґрунт, знижує його ро-

дючість, призводить до погіршення струк-

турованості ґрунту, а також до зменшення 

кількості агрономічно цінних агрегатів. 

Однак багато науковців і товаровиробників, керуючись своїм досвідом та спосте-

реженнями, сумніваються у цих твердженнях. У середньому з листкостебловою ма-

сою соняшнику повертається у ґрунт 74% 

азоту, 54 фосфору і 94% калію [9; 10].

Багато дослідників вважають, що вся 

побічна продукція соняшнику є енергетич-

ним матеріалом для культурного ґрунтоутворення і повинна бути загорнена в 

ґрунт. Рівномірно розкидана по полю, вона 

прискорює інфільтрацію вологи в ґрунт, 

зменшує поверхневий стік, швидкість віт-

ру біля поверхні ґрунту, знижує температуру ґрунту і цим зменшує втрати вологи 

на випаровування, запобігає запливанню 

ґрунту й утворенню поверхневої кірки, по-

слаблює ерозію і, що не менш важливо, 

поглинає залишковий недовикористаний 

для формування урожаю азот, запобігаючи 

його втратам та забрудненню ґрунтових вод [11–13].

Однак, вирощування соняшнику набуває поширення без глибокого наукового 

обґрунтування і є ризикованим із точки 

зору вимогливості до ґрунту, вологозабез-

печення та мінерального живлення. Свід-ченням цього є обмежена кількість дослі-

джень і розробок елементів технології для 

умов Полісся, зокрема осушуваних ґрун-

тів. Тому вирощування цієї комерційно 

привабливої культури потребує особливої 

уваги, а також розробки адаптивних скла-

дових технології відповідно до ґрунтово-

кліматичних умов регіону.

https://drive.google.com/file/d/1nNzhYA20880DqyQtUmxQQNu9cKQ1i8On/view?usp=drivesdk

Подробнее